Логотип Вінниці

Наша Вінничина

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": згадуємо хіт Степана Гіги, яку має почути кожен

Всі новини | 13.12.2025 00:04

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": згадуємо хіт Степана Гіги, яку має почути кожен

Степан Гіга помер 12 грудня, а його хіт "Яворина" нині цитують друзі та колеги, адже в них були рядки, які навіть назвали "пророчими". Втім, мало хто знає історію цієї пісні.

Кому було присвячено "Яворину" та коли Гіга виконав її вперше, розповідає РБК-Україна.

Що відомо про пісню зі словами "На могилі моїй посадіть молоду яворину"

Культовий хіт "Яворина" написав поет-пісняр Степан Галябарда. Відомо, що трек "народився" у 1995 році. Його написали в пам'ять про музиканта та співака Назарія Яремчука.

Першим виконав цю пісню Гіга. До речі, саме він написав до неї музику. І вона швидко стала шлягером. До речі, ще одна назва хіта - "У райськім саду".

"Яворина" у виконанні Степана Гіги - відео

 

А два роки тому Гіга розмістив на YouTube трек у більш свіжому виконанні. Обидва кліпи зібрали мільйони переглядів.

 

Нині рядки про смерть цитують в контексті Гіги. Зокрема, уривком пісні ділився співак Віктор Павлік. 

Павлік про смерть Гіги (скріншот)

"Яворина" - текст пісні

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні, Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить. Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній, І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі, І душею своєю я вас, як умів, причащав. Але видно Господь мені краще життя напророчив, І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів: На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний, Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я. Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні, Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину, Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем, І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину, І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Вас може зацікавити